Меню
Нам пишуть
    
   Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Гості з 25.04.11
Хто в гостях
Підручники онлайн

Підручники онлайн
Реєстрація сайту
Донеччині - 80 років

Додатковий матеріал до Першого уроку,присвяченому 80-річниці Донецькій області

                                                                                                              Історія Донецької області 

Археологічні дослідження останніх років доводять, що Донецька область належить до тих регіонів України, які були заселені в далекій давнині, починаючи з епохи палеоліту. У більш пізній період тут жили в основному кочівники. скіфи, сармати, печеніги, половці та ін Вченими-краєзнавцями доведено, що події, які відображаються в ² Слові о полку Ігоревім ⌡, відбувалися на території нашого краю.


Монголо-татарські завоювання у Східній Європі призвели до великих як політичних, так і демографічних змін. Під час підкорення Батиєм східно-європейських степів уціліле їх населення був прикріплений до Золотій Орді.

В ХI столітті в степовій зоні оселяється українська людність. Однак цей процес виявився короткочасним. Після походів кримського хана Менглі-Гірея на Київ і в різні райони України в ХI ст., Населенню степів довелося відступати в більше захищені місця. Тому за Степовий Україною закріпилася назва Дике поле ² ⌡, а в російській документації. ² Поле ⌡.

У XVI столітті під прикриттям замків на межі степу і лісостепу на берегах Сіверського Донця в ХVI сторіччі поселяються українські козаки, які вступають на чергову службу, а також селяни-втікачі з Правобережжя України та з Росії. Одним з перших населеним пунктом вважається Святогірський монастир, письмова згадка про який відноситься до 1642 року.

У ХVII сторіччі винятково вигідним для нашого краю стає видобуток кам'яної солі. У 1676 році на соляних озерах виникає перше місто Донбасу. Соляне (Слов'янськ). У 1715 році на базі казенних солеварень будуються перші солеваріння заводи на Донеччині. Бахмутський і Торський. Солеварами грунтується в 1702 році друге місто Донбасу. Бахмут.

Завдяки стихійним міграції на кордонах України протягом 50-х. середини 80-х рр.. ХVII ст. значно збільшилося населення Степової України. Після укладення Бєлградського договору між Росією та Туреччиною, помітно зріс приплив населення на південь не тільки з інших регіонів України, а також сусідніх держав, що прискорило його заселення. Але домінуючу роль у цьому процесі продовжувало відігравати українське населення.

У 1721 році на Донеччині було знайдено вугілля. У зв'язку з початком його промислового видобутку наприкінці ХVIII сторіччя починається інтенсивне засвоєння території області. Після руйнування Запорізької Січі царський уряд добився повного контролю над процесом засвоєння регіону. З 1776 року почалася масова роздача земель, у тому числі й освоєних запорожцями, і заснування на них здебільшого трьох типів поселень. державних, військових і приватновласницьких. В даний час на землях Кальміуської паланки Запорізької Січі виникає грецьке місто Маріуполь.

У I пол. ХIХ ст. з'являються перші великі фабрично-заводські підприємства, проводяться геологічні дослідження Донбасу, виникають нові міста, розвивається торгівля.

Розвиток промисловості потребує реформи системи освіти, організації та професійної освіти робітників, з'являються спеціальні гірничі навчальні заклади. Зароджується духовне життя, літературна і пісенна творчість. В Україні широко відомі пісні ² Дивлюсь я на небо. ⌡ й ² Взяв би я бандуру. ⌡, написані рукою нашого земляка М.М. Петренка.

У першій половині ХIХ сторіччя з'являються медичні установи на великих підприємствах, у військових частинах. При Святогірському монастирі відкривається госпіталь, створюється курорт на соляних озерах біля Слов'янська.

У II пол. ХIХ сторіччя, у зв'язку зі скасуванням кріпосництва та розвитком капіталістичних відносин, швидкими темпами відбувається модернізація промислового виробництва Донбасу, будуються залізниці, грунтуються металургійна й металообробна промисловість, відкриваються нові шахти, заводи. Природні багатства регіону, дешева робоча сила, пільгові умови уряду приваблюють іноземних інвесторів, особливо франко-бельгійських і англійських.

У 1869 році англійський підприємець Джон Хьюз будує металургійний комбінат, з розширенням якого та закладанням шахт Новоросійського товариства, виникає селище Юзівка (Донецьк). Він швидко зростає і перетворюється на великий промисловий центр Півдня Росії.

Через Маріупольський морський порт донецьке вугілля починає пробиватися на зовнішній ринок.

Новий розвиток одержує система освіти, вводяться початкові земські сільські й фабрично-заводські міські школи, відкриваються початкові школи на великих підприємствах, зароджується поліграфія, друкарство, з'являються перші загальнодоступні бібліотеки в м. Бахмут. У м. Маріуполь у 1899 році виходить перша в Донбасі газета. ² Маріупольський довідковий листок ⌡.

У Донбасі народжуються, живуть і працюють яскраві літературні особистості. В.М. Гаршин і М.Ф. Чернявський, сходить зірка великого пейзажиста А.І. Куїнджі. Відвідування Донецького краю видатними діячами науки, літератури, мистецтва збагачують культуру Донбасу, сприяють її подальшому розвитку.

У 1896 році на промисловій і художній виставці в Нижньому Новгороді прикрасою павільйону Новоросійського товариства стає унікальна пальма, виготовлена з частини рейки ковалями-умільцями Юзівського металургійного заводу А.І. Мерцаловим і Ф.Ф. Шкаріним. Пальма Мерцалова є сьогодні символом Донеччини.

До початку ХХ ст. у Донбасі був створений потужний індустріальний потенціал, який став основою майбутнього розвитку України. Перша світова і громадянська війни привели економіку Донецького краю в руйнівне положення. Вихід з цього становища підприємці знайшли в об'єднанні неоднорідних підприємств у комбінати-трести. У 20-х роках у Донбасі були сформовані більше промислові об'єднання країни. ² Донсталь ⌡ й ² Хімвугілля ⌡, які влилися потім у Донецький державний кам'яновугільний трест ² Донвугілля ⌡. На початку ХХ сторіччя в Донбасі починає розвиватися коксохімічна промисловість. Виникають Горлівський, Макіївський, Рутченковський, Єнакіївський та Краматорський коксохімічні заводи.

У 20-х роках ХХ століття відбуваються серйозні адміністративно-територіальні зміни. У квітні 1920 р. створюється Донецька губернія, до складу якої увійшли Бахмутський, Маріупольський і Слов'яногорську повіти Катеринославської губернії, Старобільський і частина Ізюмського та Куп'янського повітів Харківської губернії, Таганрозький та частина Донецького і Донського округів області Війська Донського. У 1925 році була проведена чергова адміністративна реформа, в процесі якої скасовувалися губернії і з'являлися округу. У 1936 р. округи були ліквідовані, а за основу адміністративного устрою взяли райони.

2 липня 1932 у Донбасі створено нове управлінська ланка. Донецьку область з центром спочатку в Артемівську, а з 16 липня 1932 року. в Сталіно. У червні 1938 року територію Донецької області було розділене на дві області. Сталінську і Ворошиловградську.

У 20-30-ті роки починається будівництво заводів-гігантів: важкого машинобудування в Краматорську (1933), металургійного заводу ² Азовсталь ⌡ у м. Маріуполь (1934). У 30-ті роки починає роботу Зуївська електростанція (1931), будуються Курахівська і Краматорська електростанції. Активно розвивається легка і харчова промисловість. У 1936 році в Донецькому краї нараховується 45 підприємств цієї промисловості.

У 20-30-ті роки в Донецькій області в цілому сформувалася система освіти. Починає розвиватися система вищої освіти. У 1939 році налічується вже 7 вузів. Донбас перетворюється на видатний вузівський центр.

Створюється розгалужена мережа культурно-просвітницьких установ, виникають театри, бібліотеки, клуби, розвивається кінофікації. З 1923 року починає друкуватися літературно-художній журнал ² Забій ⌡. Розвивається музична творчість. У 1930 р. була створена філармонія, в 1941 виникає оперний театр.

У роки II світової війни всі підприємства Донбасу були повністю зруйновані. З великими труднощами відбувалося відновлення структури народного господарства регіону. Цей процес значно ускладнювалось сильною посухою, що охопила Донбас, голодом 1946-1947 рр.., Пануванням командно-адміністративної системи управління. Але завдяки допомозі багатьох регіонів країни, споруджувалися нові промислові об'єкти, шахтобудівники ввели в дію понад 30 вугільних шахт. В цілому промисловість Донецької області зросла в середині 50-х років, у порівнянні з довоєнним рівнем виробництва, на 24%. У ці роки не тільки відновлено народне господарство Донбасу, але й забезпечено його подальший розвиток.

У післявоєнні роки відновлювалися й розвивалися системи охорони здоров'я та освіти, відроджувалася культура.

Внаслідок невдалих експериментів центру в 50-60-х роках погіршується стан вугільної промисловості, скорочуються інвестиції. Але металургійна та машинобудівна промисловість працюють стабільно. Впроваджуються нові технології, будуються могутні доменні і мартенівські печі, розширюється асортимент машин та обладнання. Відбуваються зміни і в транспорті: починається електрифікація залізниці, більш широко використовуються можливості автомобільного та морського транспорту. Налагоджуються зовнішньоекономічні зв'язки.

У 50-60-ті роки зазнала важливі зміни соціальна політика. Розпочалося підвищення заробітної плати, зниження податків, покращилося пенсійне забезпечення. Соціальний стан людей стало більш стабільною.

Бурхливий розвиток отримала система вищої освіти. У 1960 році в Сталіно індустріальний інститут був перейменований на політехнічний, а його Краматорська філія. на індустріальний інститут. В області відкрилися і два нових вузу. інститут радянської торгівлі і філіал Харківського інституту мистецтв. Донецький педагогічний інститут був перейменований на університет.

У другій половині 60-х років інтенсивно розвивалася металургійна промисловість. Відновили роботу Авдіївський коксохімічний завод, високопродуктивне дротове прокладання на Макіївському металургійному заводі і ін об'єкти.

З середини 60-х років розвивається повітряний транспорт, рейси якого обслуговують три аеропорти: у Донецьку, Маріуполі, Краматорську.

У 70-80-ті роки провідну роль в економіці Донбасу продовжує грати вугільна промисловість, значними темпами розвивається донецька енергетика, побудована найбільша теплова електростанція в Європі. Вуглегірська ДРЕС.

У 70-ті роки Донецька область стає регіоном розвиненою хімії. Хімічні підприємства Донбасу забезпечують на початок 80-х років 1 / 8 частини республіканського випуску мінеральних добрив і кальцинованої соди, 1 / 4 частини сірчаної кислоти, майже 1 / 5 частини синтетичних миючих засобів.

Розвивається легка і харчова промисловість. У 60-70-ті роки почали роботу Донецький бавовняний комбінат, Макіївська хлопчатопрядільная фабрика, Донецький завод іграшок, Донецький завод холодильників ² Норд ⌡, ряд підприємств харчової промисловості. Донецька область стає великим будівельним майданчиком. За період з 1958 по 1985 рр.. було побудовано 12 тис. підприємств.

Інтенсивний промисловий розвиток Донбасу перетворив його до середини 80-х років в один із найбільш урбанізованих регіонів України: 90% жителів Донецької області, абсолютна більшість її населення, була зосереджена в містах.

У другій половині 60-х. 1 пол. 80-х років відбувається демократизація системи освіти, науки, культурного життя. У школах і вузах відбувається активний пошук нових методів навчання, створюються умови для творчої роботи майстрів мистецтва, розширюються наукові дослідження, змінюється ставлення до літературного життя. У Донбасі сформувався досить потужний науковий потенціал. Важливу роль в активізації наукового життя в регіоні відіграло створення у 1965 р. в Донецьку наукового центру АН УРСР. До його складу увійшли фізико-технічний інститут, відділення економіко-промислових досліджень Інституту економіки АН УРСР, обчислювальний центр і ботанічний сад.

Великим науковим центром регіону був Всесоюзний науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи (м. Донецьк). єдине в світі спеціалізована установа подібного профілю.

Центром вузівської науки регіону стає Донецький політехнічний інститут, в якому розроблялися нові перспективні теми, був створений могутній науково-дослідний сектор.

Пожвавилася діяльність театрів і філармонії. З середини 80-х років почалося формування нових театральних концепцій. У цей період затверджується ідея відродження в Донбасі національного театру, яка була втілена в діяльності Донецького українського музично-драматичного театру, Донецького театру опери і балету, Української трупи Донецького театру ляльок, у створенні грецького театру.

У середині 80-х. на початку 90-х рр.., в роки перебудови, у Донбасі відбувалися надзвичайно складні і суперечливі соціально-економічні та політичні процеси. Це був один з найбільш активних і неспокійних регіонів країни. Регіон стрясали часті шахтарські страйки, які приводили до кризового стану промислового виробництва.

В цей же час відбувається формування багатопартійної системи, створюються численні суспільно-політичні організації, об'єднання і рухи.

Однією з перших національно-демократичних громадських організацій, які виникли в Донбасі, було Товариство української мови (1988). Ініціаторами створення товариства стають В. Оліфіренко, Ф. Олехнович, підтримують ідею Г. Гордасевич та В. Білецький, відомі сьогодні в Донбасі українознавці, письменники, дослідники.

Архів записів
Міні-профіль
Воскресенье
04.12.2016
13:12


Погода
Цікаво знати
Дистанційне навч.
Хостинг фотоальбомов
Код кнопки
Сайт учителя П’ятих Олени Іванівни


Обміняємось кнопками


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

Посетители за день

    Скільки нас?
Зарег. на сайте: Всего: 3167
Новых за месяц: 9
Новых за неделю: 1
Новых вчера: 1
Новых сегодня: 0
Из них:
Администраторов: 1
Модераторов: 0
Проверенных: 5
Обычных юзеров: 3152
Из них:
Парней: 477
Девушек: 2690
Поиск